Ось і вийшло двохсоте число нашого часопису «Промінь Просвіти». А перше, яке з’явилося на світ 18 серпня 2006-го року, відкривалося передовою статтею під заголовком «Наше свято – зі слізьми на очах», на останній же сторінці у одному з віршів тоді фігурували такі рядки: «Разом нас було багато, А тепер от стало менше, Хоч побільшало мандатів Установчих конференцій…». То була реакція на поразку Помаранчевого Майдану, коли з політичного небуття почалося повернення антиукраїнської кліки ЯНУКОВИЧА. З тих пір партійних мандатів справді значно побільшало, але «покращення життя вже сьогодні» не сталося. Та сталося інше: кліка ЯНУКОВИЧА нарешті опинилася на смітнику історії в результаті здійснення переможної Революції Гідності, а та його партія, яка кричала-гавкала з плакатів і з телеекранів про те «покращення», зійшла зі сцени історії і розчинилася разом із комуністами десь поміж диверсійними групами, що закидають на нашу землю окупанти. Вони зійшли зі сцени історії, але той сусід, що з року в рік декларував себе «старшим братом» по відношенню до України, проявив себе нашим лютим і підступним ворогом, бо загарбав Крим, наводнив схід нашої країни до зубів озброєними терористами, нищить і калічить українців сотнями й тисячами.
Наша ж газета з перших днів свого існування стала на захист української державності і поширювала цю свою ідею разом з іншими (в тому числі – з ідеєю захисту мовно-інформаційного простору України) не тільки в Кривому Розі, а й у інших містах Дніпропетровщини, включно з її адміністративним центром. Але у цих своїх щирих намаганнях вона опинилася без всілякої підтримки з боку місцевої влади, хоча при цьому та влада чомусь і досі вважає себе українською. Більше того, влада не тільки замовчувала існування в місті просвітянської газети (бо розмістила дані про неї на офіційному сайті міста Кривого Рогу лише під загрозою організації протестного голодування з боку редакції, та й то – перекручені за змістом) , але й час від часу створювала перешкоди для її ефективної діяльності. А згодом (у 2009-му) взагалі відмовилася реєструвати її видавця: Криворізьке міське об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА, зареєструвавши замість нього нашвидку «зляпану» організацію з такою ж назвою під керівництвом людини, яка не мала жодного стосунку до «Просвіти», а навпаки: прислуговувала тій владі. Пізніше, наприкінці 2013-го року, такі її дії стали основою для того, аби позбавити читачів нашої газети можливості її передплатити, бо газету взагалі не внесли до Каталогу передплатників. На цьому тлі навіть намагання окремих осіб у цивільному та міліцейських кордонів перешкодити представникам редакції потрапити на деякі пленарні засідання сесії міськради та на прес-конференцію Президента України Віктора ЮЩЕНКА під час перебування його в Кривому Розі (не кажучи вже про інші випадки) виглядають не вартими уваги подіями.
Нам із самого початку пророкували вихід трьох чи (щонайбільше!) сімох чисел, але ж, як бачите, дожили-дотворили до двохсотого… А тому ми дуже вдячні тим просвітянам (та й не тільки їм) з числа наших читачів, які допомогли нам вистояти у протистоянні з пітьмою, допомогли не тільки своїми матеріалами, але й фінансово (хто скільки зміг). Ми вдячні також за таку підтримку редакції найстаршої нині у світі україномовної газети «Свобода», яка видається в США, дякуємо Фундації імені Івана БАГРЯНОГО і всіх наших заокеанських друзів, що своїми пожертвами на благо України додавали нам сил і снаги словом і ділом боротися за утвердження української державност, за утвердження свободи, яку не спинитиі!
Як і рік тому, ми стверджуємо це й сьогодні: «Промінь Просвіти» не зламати!» Бо ми розуміємо, що працюємо в колі перешкод, але світло перемоги вже близько! Ми ж то пам’ятаємо, яку силу довелося здолати й перемогти оборонцям Революції Гідності на Майдані, ми ж то відчуваємо, як важко нині українським героям у неоголошеній війні з підступним і жорстоким ворогом на сході України. Та в наших серцях живуть і допомагають прокладати шлях до світла крізь темряву ті пророчі слова Тараса ШЕВЧЕНКА: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!..»
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
